Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для використання у роботі рекомендації щодо проведення Всеукраїнської акції "Дай руку, першокласнику!".

Додаток: на 5 арк.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

Додаток

до листа Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту від 30.01.2012 № 1/9-66

У 2011/2012 навчальному році за ініціативи Міністерства вперше проведено Всеукраїнську акцію "Дай руку, першокласнику!", під час якої для малечі було закуплено подарунки, нові парти, стільці, обладнання, облаштовано ігрові куточки, кімнати відпочинку і таке інше. До акції залучались місцеві органи виконавчої влади та самоврядування, підприємці, меценати, спонсори, громадськість.

Роботодавцями було підтримано ініціативу Міністра освіти і науки, молоді та спорту Д.В. Табачника щодо надання першого вересня вихідного дня батькам, діти яких вперше йдуть до школи. Завдяки цьому перше вересня стало справжнім святом для 400 тисяч українських родин.

Для кращої адаптації дітей до навчання у більшості навчальних закладів України було проведено відповідні заходи для батьків першокласників, а саме: конференції, батьківські збори у старших групах ДНЗ, дні відкритих дверей, консультпункти з метою обговорення проблем успішної адаптації першокласників, різноманітні семінари – практикуми з проблем підготовки учнів до шкільного життя.

Окрім того, у травні з батьками першокласників проведено роботу щодо проходження обов’язкового медичного огляду дітей за участю педіатра, невролога, отоларинголога, офтальмолога, ортопеда, хірурга, стоматолога, психіатра, логопеда, проведення антропометрії, вимірювання артеріального тиску та здійснення лабораторних досліджень.

Органами управління освітою спільно з місцевими органами виконавчої влади вжито заходи щодо забезпечення належних умов для функціонування шкільних їдалень у загальноосвітніх навчальних закладах. Так, у всіх регіонах керівники шкіл особливу увагу надавали організації гарячого харчування.

Так, у Київській області вирішено питання забезпечення гарячим харчуванням школярів у 7 ЗНЗ, учні яких раніше харчувалися буфетною продукцією.

А для покращення організації харчування першокласників міста Києва розроблено Єдину програму організації харчування в навчальних закладах, що увійшла до регіональної програми "Освіта Києва.2011-2015рр."

У Пирятинському районі Полтавської області створено портфоліо першокласника, яке було презентовано батькам першокласників на серпневому навчанні для батьків, що пройшли у всіх навчальних закладах.

У м. Києві, Запорізькій, Харківській, Івано-Франківській, Львівській, Сумській та ін. областях представники органів місцевого самоврядування вручили першокласникам подарунки: настільні ігри, художню літературу, спортивний інвентар.

Для проведення Всеукраїнської акції активно залучались луганські підприємці. Також у Луганській області створено алеї першокласників.

У Хмельницькій, Київській, Волинській, Чернігівській, Рівненській, Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Донецькій, Полтавській, Чернівецькій, Черкаській, Луганській, Закарпатській, Херсонській, Тернопільській, Вінницькій, Миколаївській областях перед початком навчального року організовано екскурсії майбутніх школярів та їх батьків до навчальних закладів, знайомство з першою вчителькою.

Керівниками органів управління освітою і загальноосвітніх навчальних закладів належна увага приділялась підготовці шкільних приміщень для прийому першокласників. Проведено ремонти у класних кімнатах, закуплено меблі, стільці, килимки тощо. В цілому, акція досягла своєї мети і отримала позитивні відгуки громадськості.

Пропонуємо з 15 лютого 2012 року продовжити проведення Всеукраїнської акції "Дай руку, першокласнику!" започаткувавши добру традицію.

В ході проведення Всеукраїнської акції "Дай руку, першокласнику!" основна увага приділятиметься створенню сприятливих умов для навчання шестирічок під час адаптаційного періоду. Вимоги сучасного життя потребують нових підходів до організації навчально-виховного процесу.

2012 рік є особливим для початкової школи. Адже, саме з 1 вересня у початковій школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти та нових навчальних програм для початкової школи. Для забезпечення високого рівня знань іноземних мов, їх вивчення учні початкових класів розпочнуть з 1 вересня 2012 року, передбачається посилення використання здоров’язбережувальних технологій. Значна увага приділятиметься екологічній та інформаційно-комунікаційній освіті.

У першу чергу, місцевим органам управління освітою та Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти слід потурбуватися про підготовку вчителів початкових класів, які розпочнуть роботу за новим Державним стандартом, Базовим навчальним планом якого передбачено з першого класу впровадження нових предметів: природознавство, іноземна мова, з другого класу – інформаційно-комунікаційні технології. У зв‘язку з цим перед навчальними закладами постане низка проблем: підготовка вчителя до реалізації змісту нових Державних стандартів, науково-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі.

З метою вирішення вище зазначених проблем необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти доцільно розпочати підготовку вчителів, які забезпечать викладання предметів у 1 класі в 2012-2013 навчальному році; внести корекцію у навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання предметів за новими програмами.

Навчально-виховний процес у початковій школі повинні забезпечувати дипломовані спеціалісти початкової школи, які обізнані з психолого-педагогічними та віковими особливостями учнів, володіють і використовують у практичній роботі сучасні педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів також слід вжити ряд організаційних моментів. Пропонуємо провести педагогічні ради з тематикою "Готовність початкової школи до впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти". Наголошуємо, що передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т.ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, основ здоров’я лише спеціалістам за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п.74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

З 1 квітня 2012 року розпочинається приймання дітей до 1-го класу. Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 №204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів" та наказу МОН від 19.06.2003 №389 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.07.2003 №547/7868 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)", які регламентують норми, як діти вступають до загальноосвітніх навчальних закладів і загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів.

Нагадуємо, що співбесіда повинна включати виконання спеціальних діагностичних завдань для перевірки рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання. Не рекомендується перевіряти вміння читати, писати, рахувати тощо.

Також слід уважно підійти до організації навчально-виховного процесу першокласників. Варто пам’ятати, що зі вступом до першого класу змінюється зміст і характер ставлення дитини до самої себе й навколишнього середовища. Проблеми, що впливають на психічне здоров’я дитини в початковій школі, такі:

прийняття себе в новому статусі;

стосунки з однокласниками;

стосунки з вчителем.

Особливо важливо у цей період зберегти загальне позитивне ставлення учня до своєї особистості в цілому, що залежить переважно від оцінок дорослого. У першому класі це, по суті відображення оцінки вчителя на основі результатів навчальної діяльності. Емоційний стан першокласника на уроці, у школі, вдома, в спілкуванні з друзями визначає вчитель, оцінюючи його на уроках у школі. У цьому віці дитина потребує корекції і підтримки в налагодженні стосунків з оточуючими, існує потреба в обговоренні певних питань взаємодії з ними. Проте головним прийомом впливу стає порада, роз’яснення окремих ситуацій, дружня розмова.

Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою. Аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми. Для кращої адаптації першачків пропонуємо організувати у кожній класній кімнаті парту для батьків першокласників.

Особливу увагу слід звернути на фізичне виховання школярів. Фізичне навантаження молодших школярів має бути посильним. Слід пам’ятати, що організм дитини до тривалого, а тим більш одноманітного навантаження ще не готовий. Необхідно уважно стежити за станом дитини під час фізичних навантажень будь-якого характеру.

Обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах у перших класах становить 35 хвилин. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день - четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики тощо необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У першому класі домашні завдання не задаються.

Дозволяється використовувати підручники та навчально-дидактичні посібники для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. №1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу" та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон), не менше, ніж 1,5-годинну прогулянку на свіжому повітрі, а також спортивно-оздоровчі заняття для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин щоденно.

Найкращим поєднанням видів діяльності дітей у групах продовженого дня є рухлива активність на повітрі до початку самопідготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно корисна праця на пришкільній ділянці тощо), а по завершенні самопідготовки - участь у заходах емоційно-розвиваючого характеру (робота в гуртках, ігри, підготовка і проведення концертів самодіяльності тощо).

Учні зараховуються до групи продовженого дня за згодою (заявою) батьків або осіб, які їх замінюють. На підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють) дозволяється відпускати дітей у зручний для батьків час.

Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках, під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі-класні керівники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація навчального закладу.

Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральне та громадянське виховання – ці складові постійно мають бути у центрі уваги кожного вчителя. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями - предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:

краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;

здійснення особистісно-зорієнтованого навчання та виховання;

впровадження здоров’язбережувальних технологій навчально-виховного процесу;

спільна підготовка і проведення батьківських зборів.

Лист

Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо участі у Всеукраїнській акції «Дай руку, першокласнику»

Згідно з листом Міністерства освіти и науки України від 30.01.12 № 1/9 -66 про проведення Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику» Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти пропонує з 15 лютого 2012 р взяти участь у Всеукраїнській акції «Дай руку, першокласнику!» і зробити її традицією. До акції бажано залучити місцеві органи виконавчої влади та самоврядування, підприємців, меценатів, спонсорів, громадськість. Перше вересня має стати для дитини та її родини справжнім святом з врученням подарунків,облаштуванням ігрових майданчиків, куточків відпочинку та іншого.

2012 рік є особливим для початкової школи. Адже, саме з 1 вересня у початковій школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти та нових навчальних програм. Передбачається посилення використання здоров’язбережувальних технологій. Значна увага приділятиметься екологічній та інформаційно-комунікаційній освіті , вивченню іноземних мов з 1-го класу.

З метою вирішення вище зазначених проблем необхідно скоординувати роботу усіх міських та районних органів освіти, методичних служб.

Керівникам органів управління освітою і загальноосвітніх навчальних закладів приділити належну увагу :

· підготовці навчальних приміщень для прийому першокласників (провести ремонт у класних кімнатах , закупити необхідні меблі, сучасні технічні засоби);

· здійснити контроль за 100% забезпеченням підручниками та

навчально-методичними комплектами для 1-класників;

· створити сприятливі умови для першокласників під час адаптаційного періоду;

· створити на місцях Консультативний центр – як одну з форм надання допомоги сім’ї у вихованні і розвитку дітей.

Консультативний центр може здійснювати консультативну допомогу батькам або особам, які їх замінюють, з питань:

- соціалізації дітей дошкільного віку;

- вікових, психофізіологічних особливостей дітей;

- психологічної готовності до навчання у школі;

- профілактики відхилень у фізичному, психічному і соціальному розвитку дітей;

- організації ігрової діяльності;

- створення умов для загартування і оздоровлення;

- соціального захисту дітей із різних категорій сімей;

- організації режиму дня першокласників.

· Здійснити контроль за 100% забезпеченням підручниками та навчально-методичними комплектами для 1-класників;

· Забезпечити проходження курсової перепідготовки вчителів, які працюватимуть з першокласниками;

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів також слід вжити ряд організаційних моментів. Пропонуємо провести педагогічні ради з тематикою «Готовність початкової школи до впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти». Наголошуємо, що передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т.ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, основ здоров’я лише спеціалістам за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п.74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти

З 1 квітня 2012 року розпочинається приймання дітей до 1-го класу. Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів» та наказу МОН від 19.06.2003 № 389 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.07.2003 № 547/7868 «Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл(шкіл-інтернатів), які регламентують норми, як діти вступають до загальноосвітніх навчальних закладів і загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів.

- прийняття себе в новому статусі;

- стосунки з однокласниками;

- стосунки з вчителем.

Дозволяється використовувати підручники та навчально-дидактичні посібники для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон), не менше, ніж 1,5-годинну прогулянку на свіжому повітрі, а також спортивно-оздоровчі заняття для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин щоденно.

Важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями - предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:

- краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;

- здійснення особистісно-зорієнтованого навчання та виховання;

- впровадження здоров’язбережувальних технологій навчально-виховного процесу;

- спільна підготовка і проведення батьківських зборів.

Дніпропетровському обласному інституту

післядипломної педагогічної освіти

· організувати і провести обласні наради з методистами відділів освіти, що відповідають за роботу початкової школи з питання «Готовність початкової школи до впровадження нового Державного стандарту початкової освіти»;

· відділу початкової освіти розробити методичний посібник для вчителів початкових класів «Організація навчально-виховного процесу в першому класі 4-річної початкової школи»;

· на Вченій раді Інституту розглянути питання впровадження нового змісту початкової освіти , починаючи з першого класу;

· організувати адресну методичну допомогу методистам відділів освіти, директорам шкіл, керівникам методичних об’єднань, вчителям з питань організації навчально-виховного процесу в 1-класах;

· на сайті інституту організувати роботу дистанційного консультпункту;

· організувати курсову підготовку для вчителів –тренерів,які будуть готувати вчителів початкових класів до викладання ІКТ в початковій школі;

· забезпечити курсову підготовку вчителів,які викладатимуть іноземну мові з 1-го класу»

· систематично знайомити під час курсової перепідготовки вчтителів з новим змістом навчальних програм та особливостями роботи з першокласниками;

· в обласних ЗМІ висвітлювати питання впровадження нового змісту початкової освіти.

Ректор ДОІППО М.І.Романенко

ПОРАДИ

педагогам при організації навчально – виховного процесу для учнів 1 класу

У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.

Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, в т.ч. 1 класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Для учнів 1 класу особлива увага має приділятися:

організації гарячого харчування;

облаштуванню кімнат для відпочинку (сну);

приміщень для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів;

обладнанню відокремлених туалетів (вбиралень);

обладнання відокремлених гардеробів з обов’язковим виділенням секцій для кожного класу тощо.

Відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон), а також не менше, ніж 1,5-годинну прогулянку на свіжому повітрі.

- краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;

- здійснення особистісно-зорієнтованого навчання та виховання;

- впровадження здоров’язбережувальних технологій навчально-виховного процесу;

- спільна підготовка і проведення батьківських зборів;

- бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.

Виховний процес у 1 класах здійснюється за груповою (класно-урочною) та індивідуальною формою навчання.

Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків. Необхідно враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.

Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику - доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи здоров’я", “Я і Україна” (ознайомлення з навколишнім), музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на четвертих уроках.

Середу або четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.

З метою уникнення перевантаження впродовж вересня – жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати інші форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.

&nbsnbsp;Керівниками органів управління освітою і загальноосвітніх навчальних закладів належна увага приділялась підготовці шкільних приміщень для прийому першокласників. Проведено ремонти у класних кімнатах, закуплено меблі, стільці, килимки тощо. В цілому, акція досягла своєї мети і отримала позитивні відгуки громад /p ськості.p; В адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.

Уроки фізичної культури протягом перших двох місяців спрямовані в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, по можливості, проводяться на свіжому повітрі.

Уроки з основ здоров’я рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.

Вивчення окремих тем з математики у цей період може проходити не лише у класі, але і в добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі.

Так, при вивченні ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик з включенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. При вивченні матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також з лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.

Адаптаційний період співпадає зі сприятливими погодними умовами для проведення екскурсій та цільових прогулянок, у ході яких відбувається безпосереднє знайомство дітей з навколишнім світом. Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих вражень, важливих для успішного пізнання навколишнього світу, у тому числі, соціального оточення дитини. Доцільно екскурсії і тематичні прогулянки цілеспрямовано проводити у системі уроків ознайомлення дітей з навколишнім світом.

У зв’язку з тим, що основою вивчення музичного мистецтва учнями є найпростіші музичні жанри – пісня, танець, марш, їх інтонаційно-образні особливості, навчальна діяльність першокласників на уроках музики може включати в себе яскраво виражені ігрові елементи (пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи, вільне диригування, гру на елементарних музичних інструментах, інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень тощо. Це дозволить вчителю зробити уроки музики захоплюючими, цікавими, насиченими різноманітними формами діяльності учнів, допоможе усунути рухову пасивність і перевантаження дітей.

У період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль. Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини. Дитина не стільки створює малюнок, скільки передає свій стан. Її художня діяльність передбачає творче співробітництво, довірливість стосунків між учителем і учнем. Тому сама атмосфера і цілі художніх занять передбачають окремі ігрові форми спілкування.

Художні заняття у цей період можуть мати різні форми: прогулянки та екскурсії в парк чи в ліс з метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також збору природних матеріалів для наступних уроків з образотворчого мистецтва; екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю, в художньо-краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно-прикладного мистецтва; ігри.

Основне спрямування роботи на перших уроках трудового навчання включає в себе розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.), координація рухів, формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо.

Частину уроків трудового навчання пропонується проводити у формі екскурсій та ігор. Екскурсія може включати ігри-змагання на розвиток окоміру, почуття кольору, форми. Уроки на свіжому повітрі можуть включати ігри та конкурси, пов’язані зі збиранням природного матеріалу. Можна провести уроки – конкурси чи театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів.

Законом України "Про загальну середню освіту" визначено тривалість уроків для учнів 1 класу. Вона становить 35 хвилин.

Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу має бути не меншою 15-и хвилин, великої перерви після другого уроку – не менше 30-и хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроків. На великих перервах організовується харчування, активний відпочинок учнів.

Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДсанПіН 5.2008–0)1 на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться фізкультхвилинка, що включає динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження зору, пальчикова гімнастика тощо.

Учитель повинен весь час стимулювати учнів у дотриманні правильної статури під час виконання письмових робіт за партою.

Прийоми та методи роботи з дітьми мають забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрова діяльність має бути домінуючою під час навчання дитини у 1 класі.

Домашні завдання учням першого класу не задаються. Навчальні досягнення учнів 1 класу оцінюються вербально.

Під впливом різноманітних чинників шкільного життя позитивні уявлення про себе, сформовані у дитини в дошкільному віці, у першому класі піддаються серйозним випробуванням. Навчання пов’язане не лише з успіхами, а частіше з помилками, невдачами. Першокласник прагне утвердити себе в новій ролі, шукає опори у ставленні вчителів до себе, бажаючи, щоб дорослі помічали його позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму гострих переживань. Радість і задоволення досягненнями в навчанні створюють позитивний емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують рівень засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами можуть спричинити зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням.

Важливо на уроках створювати такі умови, коли б невдоволеність від невдачі спонукатиме дитину шукати кращі способи навчальної діяльності. Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Важливо навчити учня сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь, а також розуміти, що оцінюються його конкретні дії.

Важливе завдання виховання першокласників – цілеспрямоване формування самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися правильна самооцінка, яка стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід враховувати індивідуальні особливості кожного учня, і, перш за все, виділяючи ознаки, які свідчать про тенденції формування у них самооцінки.

Для дітей з заниженою самооцінкою, сором’язливих, пасивних дуже важливими і значимими є оцінки, які дає учитель. Похвала, заохочення допомагають зняти негативний вплив невпевненості в собі, в той час як осудження – посилює його. Такій дитині важливо дати можливість реально добиватися хороших результатів у роботі, а потім допомогти правильно їх оцінити і в коректній формі привернути увагу однокласників.

Діти с виявленою завищеною самооцінкою зазвичай є схильними до демонстративності та домінування. По відношенню до них доречною є тактика стриманості, висловлена незначними знаками уваги. Якщо немає можливості уникнути зауваження, то його слід висловити діловим тоном, не показуючи якихось емоцій.

Важливо помітити той момент, коли дитина в основному виправила свою помилку, щоб поставити її в однакові умови з іншими учнями.

В усіх випадках не слід протиставляти дітей один одному. Можна порівнювати лише певні досягнення учня. Стимулюючий характер носить порівняння роботи (відповіді, поведінки тощо) з тим, як працювала дитина раніше, проте не вдаватися до порівняння успіхів чи невдач окремих учнів.

Водночас доцільно вчити дітей здійснювати не лише самооцінку, а й взаємооцінку, колективну оцінку. Це активізує навчальну роботу, допомагає формуванню в школяра зацікавленого ставлення до критики, висловленої на його адресу, зміцнює почуття своєї значущості в колективі, сприяє усвідомленню турботи про нього товаришів.

Вміло користуючись в роботі з першокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однокласниками.

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ.

1. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною.

2. Привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворилося в щоденні хвилювання.

3. Будіть дитину спокійно, з усмішкою, лагідними словами.

4. Обов’язково привчіть дитину вранці снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунку.

5. Давайте дитині у школу воду, фрукти.

6. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чогось важливого.

7. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

8. Зустрічайте дитину спокійно. Не ставте безліч запитань. Дайте їй можливість відпочити.

9. Після закінчення занять дитина потребує відпочинку, щоб звільнитися від психологічного напруження.

10. Запитуйте, чи не передавала вчителька для батьків якусь інформацію.

11. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.

12. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень. Нехай заспокоїться – потім розповість, що саме її непокоїть.

13. Дозволяйте дитині дивитися телевізор не раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Бажано, щоб дитина дивилась тільки дитячі передачі.

14. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю із самого початку навчання.

15. Протягом дня знаходьте час для спілкування з нею.

16. Завжди будьте уважним до стану здоров’я дитини.

17. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності.

18. Не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності.

19. Дитина має відчувати, що Ви її любите, завжди допоможете та підтримаєте

Прізвище, ім’я учня ___________________клас____

Анкета для батьків учнів 1-х класів

(виявлення ознак дезадаптації дітей)

Зазначте, які прояви особливостей поведінки і навчальної діяльності вашої дитини ви зауважуєте останнім часом.

Моя дитина:

1.Відмовляється вранці йти в школу.

2.Без задоволення йде в школу.

3.Зі страхом іде в школу.

4.Не виявляє інтересу до занять.

5.Без нагадувань не сідає за уроки.

6.Дуже довго виконує домашнє завдання.

7.Під час виконання домашнього завдання відволікається.

8.Без контролю батьків не в змозі виконати домашнє завдання.

9.Кидає роботу над завданням, натрапивши на труднощі.

10.Занадто хвилюється з приводу своїх успіхів в школі.

11.Погано засинає.

12.Погано їсть.

13.Збуджена, напружена, дратівлива.

14.Пригнічена, плаксива.

15.Часто хворіє.

16.Скаржиться на втому, всілякі болі, нудоту.

Поради батькам першокласників

Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обовязок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

Не посилайте дитини в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає силу.

Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок” тощо. У дитини попереду важка праця.

Забудьте фразу: “Що ти сьогодні отримав?”. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після робочого дня), Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

Після школи дитина не повинна зразу сідати за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити (на ГПД діти гуляють до 15 години). Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.

Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочити 10-15 хв.

Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: “не хвилюйся”, “ти все вмієш”, “давай поміркуємо разом”, “згадай, як пояснював вчитель” тощо.

При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: “Якщо ти будеш добре вчитись, то…”. Часом умови ставлять важкі й тоді ви опиняєтесь у неприглядному стані.

Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

У сімї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

Завжди будьте уважними до стану здоровя дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це обєктивні показники втомлення, перевантаження.

Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.

nbsp; обp align=